УДК 37.013.75:001.895
Анотація. Дана стаття розкриває практичні аспекти проведення експериментальної роботи в умовах загальноосвітньої школи. Подається аналіз особливостей та результатів застосування у роботі з підлітками техніки “Арт-терапевтичні шкали формальних елементів”
Аннотация. Данная статья раскрывает практические аспекты проведения экспериментальной работы в условиях общеобразовательной школы. Подается анализ особенностей и результатов использования в работе с подростками техники “Арт-терапевтические шкалы формальных елементов”
Ключові слова: експериментальна робота, арт-методи, зворотній зв'язок, візуальні образи,емоційний інтелект, художні експресія, психологічна безпека
Ключевые слова: экспериментальная работа, арт-методы, обратная связь, визуальные образы, эмоциональный интеллект, художественная экспрессия, психологическая безопасность
Постановка проблеми. Пошуки ефективних методів психодіагностичної, корекційної, розвивальної та консультативної роботи спрямували нас до арт-терапії як ефективного та сучасного методу психологічної допомоги особистості. Метою нашого дослідження було виявлення можливостей застосування техніки “Арт-терапевтичні шкали формальних елементів” в контексті експериментальної роботи.
З 2012року центр практичної психології і соціальної роботи проводить експериментальну роботу “Арт-методи в розвитку емоційного інтелекту та творчого потенціалу школярів в освітньому просторі” у “Луцькому НВК”ЗОШ№22-ліцей”Луцької міської ради.
Аналіз досліджень і публікацій. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять розробки зарубіжних арт-терапевтів Д.Віконт, А.Еренцвейг, Е.Крамер, Е.Кріс, Ш.Макніфф, М.Мілнер, М.Наумбург, Д.Уеллер, А.Хілл, Г.Шоттенлоер з різноманітних питань теорії і практики арт-терапії. Важливою базою для роботи з арт-методами є роботи О.І.Копитіна з питань системного опису арт-терапевтичних процесів та методологічних засад групової арт-терапевтичної роботи. Грегг М. Ферс розкриває специфіку інтерпретації малюнків та особливості використання їх у ролі діагностичного засобу. Сучасні українські арт-терапевти О.Вознесенська та Л. Мова описують практичні та теоретичні аспекти застосування арт-технологій в освіті.
У сучасній арт-терапевтичній літературі поняття арт-терапевтичного процесу означає різноманітні зміни у поведінці, стані і відносинах клієнта і психолога у ході їх спільної діяльності. Зміни, що проходять під час арт-терапевтичного процесу, можна розглядати на трьох основних рівнях:
– внутрішньо особистісний (зміни у стані, установках, способах реагування клієнта і психолога);
– міжособистісний(зміни у відносинах клієнта і психолога);
– соціальний(зміни у відносинах клієнтів з сімейним, професійним і більш широким соціальним оточенням [ 8 ,С.59]
– На основі спостережень за реальним арт-терапевтичним процесом можна виділити три основні його етапи:
– 1)підготовчий етап;
– 2)етап формування відносин і початку образотворчої діяльності клієнта;
– 3)етап розвитку психотерапевтичних відносин і найбільш продуктивної образотворчої діяльності;
– 4)завершальний етап(термінація)
– Всю різноманітність діючих в арт-терапії психотерапевтичних факторів можна об'єднати у три найбільш важливі:
– фактор художньої експресії;
– фактор психотерапевтичних відносин;
– фактор інтерпретації та вербального зворотнього зв'язку [ 8 ,С.22]
Метою нашої роботи є виявлення можливостей та умов використання арт-методів для розвитку емоційного інтелекту і творчого потенціалу учнів. Об'єктом дослідження є розвиток емоційного інтелекту та творчого потенціалу учнів. Предмет дослідження — особливості використання арт-методів на різних етапах розвитку особистості.
Плануючи роботу, центр практичної психології ставив перед собою такі завдання:
1)виявити можливості використання арт-методів в умовах загальноосвітньої школи;
2)забезпечити науково-методичний супровід системи впровадження арт-методів у роботу педагогічних працівників закладу;
3)створити оптимальні умови для розвитку емоційного інтелекту та творчого потенціалу учнів;
4)узагальнити набутий досвід та підготувати серію публікацій у науково-педагогічних виданнях
У роботі з підлітками групові арт- методи мають певні переваги перед іншими підходами, а також груповою вербальною та індивдуальною арт-терапією. Групова арт-терапія надає підліткам можливість самим вирішувати, в які мірі довіряти оточуючим свої думки і переживання, і тому забезпечує більшу, ніж в індивідуальних заняттях, психологічну захищеність. Групові арт- терапевтичні заняття забезпечують підліткам можливість взаємної підтримки у період їх дистанціювання від сім'ї і психологічного самовизначення.
У практичній роботі ми застосували цікаву методику, розроблену зарубіжними фахівцями. Графічна проективна методика “Арт- терапевтичні шкали формальних елементів” розроблена арт- терапевтами Л. Гантг і К. Табон. Ця методика відома також під назвою “Людина, що зриває яблука з дерева.” Інструкція дуже проста та дозволяє моделювати ситуацію за власним бажанням: “Намалюй людину, яка зриває яблука з дерева”. Матеріали, необхідні для виконання роботи: папір формату А4, фарби чи олівці 12 кольорів, включаючи сірий і чорний. Аналізуємо роботу на основі 14 шкал, яякі дозволяють визначити рівень розвитку дитини, іі стан на даним момент та багато інших параметрів. Кожен з параметрів оцінюється в балах від 1 до 5. Далі проводиться змістовна інтерпретація результатів.
Арт - терапевтичні шкали формальних елементів
1.“Значимість кольору”. Дозволяє визначити, наскільки значимий колір .
2.”Адекватність кольору”. Дозволяє визначити, наскільки колір відповідає предмету зображення.
3.”Енергія”. Дозволяє визначити загальну кількість енергії, затрачену при створення малюнка.
4.”Простір”. Дозволяє визначити просторові особливості зображення.
5. ”Інтеграція”. Дозволяє оцінити, наскільки взаємопов'язані елементи зображення.
6.“ Логіка”. Дозволяє визначити наявність випадкових, не пов'язаних зі змістом, елементів зображення.
7.”Реалізм”. Дозволяє визначити, наскільки реальне зображення.
8.”Вирішення проблем”. Дозволяє визначити, яким чином зображена людина дістає яблука з дерева і чи дістає взагалі.
9. “Рівень розвитку”. Дозволяє визначити ступінь зрілості зображувальної діяльності.
10. “Деталі”. Дозволяє визначити ступінь деталізації зображення.
11.”Якість ліній”. Дозволяє визначити міру контролю в процесі малювання.
12. “Людина”. Дозволяє визначити правдоподібність зображення фігури людини
(ця ознака пов'язана із самоідентичністю та відчуттям власного тіла)
13.”Ротація”. Дозволяє оцінити ступінь нахилу дерева і людини по відношенню
до вертикальної осі
14.”Персеверація”. Дозволяє оцінити наявність неадекватно багаторазової реакції на стимул
Розглядаючи та аналізуючи дитячі малюнки, ми підійшли ширше до інтерпретації та орієнтувались також на роботу Грегг М.Ферса “Тайный мир рисунка. Исцеление через искусство».
Виконували роботи 80 учнів 6-х класів. Аналізуючи роботи, ми розглядали крім запропонованих шкал ще проективні можливості даної методики з метою якісної інтерпретації зображень. Більшість учнів зображували не просто людину, що зриває яблука з дерева , а людину, яка вирішує досить складну проблему. На думку Р. Ассаджиолі, техніка свідомого використання символів шляхом їх візуалізації сприяє інтеграції усвідомлюваних елементів особистості з неусвідомлюваними, а також до певної міри — логічного мислення з неусвідомлюваними нелогічними особистісними проявами. Візуалізувати, викликати в уяві символічне яблуко, яке зриває людина,- значить уявити дію, що відбувається в часі. Ці процеси також супроводжуються феноменом ідентифікації автора з динамічними символічними сценами, що є об'єктивною основою для якісної інтерпретації малюнків. У кожному з виконаних малюнків автор сам проектує реальність і сам її інтерпретує. Разом з тим,ми можемо об'єднати роботи у групи на основі наступних ознак:
за змістом(сюжетом) та наявністю заданих інструкцією об'єктів (людина, дерево, яблуко);
за способом дії (підготовка, власне дія, кінцевий результат);
за результатом (які зусилля прикладені людиною для досягнення мети, чи досягнута мета).
Дана методика дозволяє також визначити стратегію, якої притримується людина у ситуаціі вибору і прийняття рішення. Всі стратегії можна розділити на три групи: задовільні, оптимізуючі та максимізуючі. При задовільній стратегії любий спосіб дії розглядається як прийнятний, якщо він хоч якимось чином вирішує проблему. Оптимізуюча стратегія орієнтована на вибір найбільш ефективного варіанту дії при даних обставинах і обмеженнях. Максимізуюча орієнтована на найкращий результат. Таким чином, аналізуючи малюнок “Людина, що зриває яблука з дерева” ймовірно можна робити висновки про домінуючі способи досягнення мети в реальному житті.
Розглядаючи малюнки, ми побачили, що 79 робіт містять задані інструкцією об'єкти(людина, дерево, яблуко). На одному малюнку зображена лише рука. У 57 роботах людина лише протягує руку до яблуні, що зірвати яблучко. Лише 2 дитини намалювали драбину, приставлену до яблуні, і на ній себе. У трьох роботах зображені яблука, які самі падають в руки. На всіх інших роботах людина стоїть окремо від яблуні на досить великій відстані. Таким чином, ми бачимо, що приблизно четверта частина дітей не докладає ніяких зусиль для досягнення мети.
Аналізуючи малюнки, ми побачили, що дія зображена на переважній більшості робіт . На одній роботі людина стоїть з повним кошиком яблук, тобто зображений лише кінцевий результат.
Ми розглянули 80 робіт, з яких 37 було виконано хлопчиками і 43 дівчатками. Кожний малюнок глибоко індивідуальний, оскільки сам автор проектує реальність та інтерпретує її. Аналізуючи роботи, ми виявили такі особливості:
1.Дана методика є досить ефективною для визначення рівня розвитку дітей, індивідуальних особливостей, типових шляхів та засобів для досягнення мети.
2. Із 80 дітей 70% використовують задовільну стратегію, 2,5 % - максимізуючу, 27,5 % - оптимальну. Таким чином, аналізуючи малюнок “Людина, що зриває яблука з дерева” ймовірно можна робити висновки про домінуючі способи досягнення мети в реальному житті.
3. Проаналізувавши всі малюнки за 14 шкалами формальних елементів, ми виявили такі особливості. Колір використаний у 75 роботах. У 32 роботах малюнок займає 100% простору листка, у 40 - 75%, у всіх інших роботах листок заповнений на 50%. Цей показник свідчить також про загальний рівень психічної енергії автора на даному етапі.
4. Приблизно половина робіт мають цілісну композицію, у якій всі елементи узгоджені між собою. Аналіз по 9 шкалі (рівень розвитку)свідчить про те, що одну третину робіт виконали учні з недостатнім рівнем навичок зображувальної діяльності, який не відповідає віку дитини. У цих роботах людина зображена досить схематично з невеликою кількістю деталей.
5. У 20 роботах ми помітили невідповідність зображених розмірів і пропорцій людей і об'єктів. Був збільшений розмір людини по відношенню до дерева. Це може свідчити про особливості сприйняття, намаганні спростити завдання або про бажання видати бажане за дійсне. Непропорційні об'єкти примушують шукати відповіді на запитання, що збільшені об'єкти покликані підсилити, а зменшені — принизити.
6. На всіх малюнках є задані інструкцією об'єкти (людина, дерево, яблуко), дія зображена на 79 роботах, результат — на одній роботі.
7. Ми встановили відповідність між результатами стандартної діагностики та даними, виявленими під час аналізу малюнків. Гармонійні малюнки з цілісною композицією, адекватним кольором, реалістичними зображеннями виконали в основному діти з високим рівнем розвитку інтелекту, достатнім рівнем соціалізації та низьким рівнем агресії і тривожності.
Досвід практичної роботи з арт - методами свідчить про високу ефективність цих методів з метою діагностики, корекції, розвитку, гармонізації та самопізнання.
Список використаних джерел
1.Вознесенська 0., Мова Л.Арт – терапія в роботі практичного психолога / О.Вознесенська, Л. Мова – Київ: Шкільний світ, 2007–118с.
2.Грегг М. Ферс. Тайный мир рисунка. Исцеление через искусство/ Грегг М. Ферс – Санкт – Петербург: Деметра, 2003.–165с.
3. Диагностика в арт – терапии / Под ред. А.И.Копытина. Санкт – Петербург:Речь, 2002. – 143с.
4.КопытинА.И.СвистовскаяЕ.Е.Арт–терапия детей и подростков/А.И.Копытин Е.Е Свистовская – Москва: Когито-Центр, 2007– 196с.
5.Копытин А.И.Диагностика в арт – терапии. Метод «Мандала»/ А.С.Копытин - СПб.: Речь,2003. – 144с.
6.Копытин А.И. Корт Б. Техники аналитической арт–терапии. Исцеляющие путешествия / А.И Копытин, Б. Корт–Санкт–Петербург: Речь,2007. – 140с.
7.Копытин А.И. Руководство по групповой арт – терапии/А.И. Копытин – Санк – Петербург: Речь, 2003. – 319с.
8.Копытин А.И. Системная арт – терапия/ А.И Копытин –Санкт – Петербург: Питер, 2001.– 210с.
9.Лебедева Л.Д. Практика арт – терапии:подходы, діагностика, система занятий/ Л.Д Лебедева – СПб.: Речь,2003.– 256с.
Анотація. Дана стаття розкриває практичні аспекти проведення експериментальної роботи в умовах загальноосвітньої школи. Подається аналіз особливостей та результатів застосування у роботі з підлітками техніки “Арт-терапевтичні шкали формальних елементів”
Аннотация. Данная статья раскрывает практические аспекты проведения экспериментальной работы в условиях общеобразовательной школы. Подается анализ особенностей и результатов использования в работе с подростками техники “Арт-терапевтические шкалы формальных елементов”
Ключові слова: експериментальна робота, арт-методи, зворотній зв'язок, візуальні образи,емоційний інтелект, художні експресія, психологічна безпека
Ключевые слова: экспериментальная работа, арт-методы, обратная связь, визуальные образы, эмоциональный интеллект, художественная экспрессия, психологическая безопасность
Постановка проблеми. Пошуки ефективних методів психодіагностичної, корекційної, розвивальної та консультативної роботи спрямували нас до арт-терапії як ефективного та сучасного методу психологічної допомоги особистості. Метою нашого дослідження було виявлення можливостей застосування техніки “Арт-терапевтичні шкали формальних елементів” в контексті експериментальної роботи.
З 2012року центр практичної психології і соціальної роботи проводить експериментальну роботу “Арт-методи в розвитку емоційного інтелекту та творчого потенціалу школярів в освітньому просторі” у “Луцькому НВК”ЗОШ№22-ліцей”Луцької міської ради.
Аналіз досліджень і публікацій. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять розробки зарубіжних арт-терапевтів Д.Віконт, А.Еренцвейг, Е.Крамер, Е.Кріс, Ш.Макніфф, М.Мілнер, М.Наумбург, Д.Уеллер, А.Хілл, Г.Шоттенлоер з різноманітних питань теорії і практики арт-терапії. Важливою базою для роботи з арт-методами є роботи О.І.Копитіна з питань системного опису арт-терапевтичних процесів та методологічних засад групової арт-терапевтичної роботи. Грегг М. Ферс розкриває специфіку інтерпретації малюнків та особливості використання їх у ролі діагностичного засобу. Сучасні українські арт-терапевти О.Вознесенська та Л. Мова описують практичні та теоретичні аспекти застосування арт-технологій в освіті.
У сучасній арт-терапевтичній літературі поняття арт-терапевтичного процесу означає різноманітні зміни у поведінці, стані і відносинах клієнта і психолога у ході їх спільної діяльності. Зміни, що проходять під час арт-терапевтичного процесу, можна розглядати на трьох основних рівнях:
– внутрішньо особистісний (зміни у стані, установках, способах реагування клієнта і психолога);
– міжособистісний(зміни у відносинах клієнта і психолога);
– соціальний(зміни у відносинах клієнтів з сімейним, професійним і більш широким соціальним оточенням [ 8 ,С.59]
– На основі спостережень за реальним арт-терапевтичним процесом можна виділити три основні його етапи:
– 1)підготовчий етап;
– 2)етап формування відносин і початку образотворчої діяльності клієнта;
– 3)етап розвитку психотерапевтичних відносин і найбільш продуктивної образотворчої діяльності;
– 4)завершальний етап(термінація)
– Всю різноманітність діючих в арт-терапії психотерапевтичних факторів можна об'єднати у три найбільш важливі:
– фактор художньої експресії;
– фактор психотерапевтичних відносин;
– фактор інтерпретації та вербального зворотнього зв'язку [ 8 ,С.22]
Метою нашої роботи є виявлення можливостей та умов використання арт-методів для розвитку емоційного інтелекту і творчого потенціалу учнів. Об'єктом дослідження є розвиток емоційного інтелекту та творчого потенціалу учнів. Предмет дослідження — особливості використання арт-методів на різних етапах розвитку особистості.
Плануючи роботу, центр практичної психології ставив перед собою такі завдання:
1)виявити можливості використання арт-методів в умовах загальноосвітньої школи;
2)забезпечити науково-методичний супровід системи впровадження арт-методів у роботу педагогічних працівників закладу;
3)створити оптимальні умови для розвитку емоційного інтелекту та творчого потенціалу учнів;
4)узагальнити набутий досвід та підготувати серію публікацій у науково-педагогічних виданнях
У роботі з підлітками групові арт- методи мають певні переваги перед іншими підходами, а також груповою вербальною та індивдуальною арт-терапією. Групова арт-терапія надає підліткам можливість самим вирішувати, в які мірі довіряти оточуючим свої думки і переживання, і тому забезпечує більшу, ніж в індивідуальних заняттях, психологічну захищеність. Групові арт- терапевтичні заняття забезпечують підліткам можливість взаємної підтримки у період їх дистанціювання від сім'ї і психологічного самовизначення.
У практичній роботі ми застосували цікаву методику, розроблену зарубіжними фахівцями. Графічна проективна методика “Арт- терапевтичні шкали формальних елементів” розроблена арт- терапевтами Л. Гантг і К. Табон. Ця методика відома також під назвою “Людина, що зриває яблука з дерева.” Інструкція дуже проста та дозволяє моделювати ситуацію за власним бажанням: “Намалюй людину, яка зриває яблука з дерева”. Матеріали, необхідні для виконання роботи: папір формату А4, фарби чи олівці 12 кольорів, включаючи сірий і чорний. Аналізуємо роботу на основі 14 шкал, яякі дозволяють визначити рівень розвитку дитини, іі стан на даним момент та багато інших параметрів. Кожен з параметрів оцінюється в балах від 1 до 5. Далі проводиться змістовна інтерпретація результатів.
Арт - терапевтичні шкали формальних елементів
1.“Значимість кольору”. Дозволяє визначити, наскільки значимий колір .
2.”Адекватність кольору”. Дозволяє визначити, наскільки колір відповідає предмету зображення.
3.”Енергія”. Дозволяє визначити загальну кількість енергії, затрачену при створення малюнка.
4.”Простір”. Дозволяє визначити просторові особливості зображення.
5. ”Інтеграція”. Дозволяє оцінити, наскільки взаємопов'язані елементи зображення.
6.“ Логіка”. Дозволяє визначити наявність випадкових, не пов'язаних зі змістом, елементів зображення.
7.”Реалізм”. Дозволяє визначити, наскільки реальне зображення.
8.”Вирішення проблем”. Дозволяє визначити, яким чином зображена людина дістає яблука з дерева і чи дістає взагалі.
9. “Рівень розвитку”. Дозволяє визначити ступінь зрілості зображувальної діяльності.
10. “Деталі”. Дозволяє визначити ступінь деталізації зображення.
11.”Якість ліній”. Дозволяє визначити міру контролю в процесі малювання.
12. “Людина”. Дозволяє визначити правдоподібність зображення фігури людини
(ця ознака пов'язана із самоідентичністю та відчуттям власного тіла)
13.”Ротація”. Дозволяє оцінити ступінь нахилу дерева і людини по відношенню
до вертикальної осі
14.”Персеверація”. Дозволяє оцінити наявність неадекватно багаторазової реакції на стимул
Розглядаючи та аналізуючи дитячі малюнки, ми підійшли ширше до інтерпретації та орієнтувались також на роботу Грегг М.Ферса “Тайный мир рисунка. Исцеление через искусство».
Виконували роботи 80 учнів 6-х класів. Аналізуючи роботи, ми розглядали крім запропонованих шкал ще проективні можливості даної методики з метою якісної інтерпретації зображень. Більшість учнів зображували не просто людину, що зриває яблука з дерева , а людину, яка вирішує досить складну проблему. На думку Р. Ассаджиолі, техніка свідомого використання символів шляхом їх візуалізації сприяє інтеграції усвідомлюваних елементів особистості з неусвідомлюваними, а також до певної міри — логічного мислення з неусвідомлюваними нелогічними особистісними проявами. Візуалізувати, викликати в уяві символічне яблуко, яке зриває людина,- значить уявити дію, що відбувається в часі. Ці процеси також супроводжуються феноменом ідентифікації автора з динамічними символічними сценами, що є об'єктивною основою для якісної інтерпретації малюнків. У кожному з виконаних малюнків автор сам проектує реальність і сам її інтерпретує. Разом з тим,ми можемо об'єднати роботи у групи на основі наступних ознак:
за змістом(сюжетом) та наявністю заданих інструкцією об'єктів (людина, дерево, яблуко);
за способом дії (підготовка, власне дія, кінцевий результат);
за результатом (які зусилля прикладені людиною для досягнення мети, чи досягнута мета).
Дана методика дозволяє також визначити стратегію, якої притримується людина у ситуаціі вибору і прийняття рішення. Всі стратегії можна розділити на три групи: задовільні, оптимізуючі та максимізуючі. При задовільній стратегії любий спосіб дії розглядається як прийнятний, якщо він хоч якимось чином вирішує проблему. Оптимізуюча стратегія орієнтована на вибір найбільш ефективного варіанту дії при даних обставинах і обмеженнях. Максимізуюча орієнтована на найкращий результат. Таким чином, аналізуючи малюнок “Людина, що зриває яблука з дерева” ймовірно можна робити висновки про домінуючі способи досягнення мети в реальному житті.
Розглядаючи малюнки, ми побачили, що 79 робіт містять задані інструкцією об'єкти(людина, дерево, яблуко). На одному малюнку зображена лише рука. У 57 роботах людина лише протягує руку до яблуні, що зірвати яблучко. Лише 2 дитини намалювали драбину, приставлену до яблуні, і на ній себе. У трьох роботах зображені яблука, які самі падають в руки. На всіх інших роботах людина стоїть окремо від яблуні на досить великій відстані. Таким чином, ми бачимо, що приблизно четверта частина дітей не докладає ніяких зусиль для досягнення мети.
Аналізуючи малюнки, ми побачили, що дія зображена на переважній більшості робіт . На одній роботі людина стоїть з повним кошиком яблук, тобто зображений лише кінцевий результат.
Ми розглянули 80 робіт, з яких 37 було виконано хлопчиками і 43 дівчатками. Кожний малюнок глибоко індивідуальний, оскільки сам автор проектує реальність та інтерпретує її. Аналізуючи роботи, ми виявили такі особливості:
1.Дана методика є досить ефективною для визначення рівня розвитку дітей, індивідуальних особливостей, типових шляхів та засобів для досягнення мети.
2. Із 80 дітей 70% використовують задовільну стратегію, 2,5 % - максимізуючу, 27,5 % - оптимальну. Таким чином, аналізуючи малюнок “Людина, що зриває яблука з дерева” ймовірно можна робити висновки про домінуючі способи досягнення мети в реальному житті.
3. Проаналізувавши всі малюнки за 14 шкалами формальних елементів, ми виявили такі особливості. Колір використаний у 75 роботах. У 32 роботах малюнок займає 100% простору листка, у 40 - 75%, у всіх інших роботах листок заповнений на 50%. Цей показник свідчить також про загальний рівень психічної енергії автора на даному етапі.
4. Приблизно половина робіт мають цілісну композицію, у якій всі елементи узгоджені між собою. Аналіз по 9 шкалі (рівень розвитку)свідчить про те, що одну третину робіт виконали учні з недостатнім рівнем навичок зображувальної діяльності, який не відповідає віку дитини. У цих роботах людина зображена досить схематично з невеликою кількістю деталей.
5. У 20 роботах ми помітили невідповідність зображених розмірів і пропорцій людей і об'єктів. Був збільшений розмір людини по відношенню до дерева. Це може свідчити про особливості сприйняття, намаганні спростити завдання або про бажання видати бажане за дійсне. Непропорційні об'єкти примушують шукати відповіді на запитання, що збільшені об'єкти покликані підсилити, а зменшені — принизити.
6. На всіх малюнках є задані інструкцією об'єкти (людина, дерево, яблуко), дія зображена на 79 роботах, результат — на одній роботі.
7. Ми встановили відповідність між результатами стандартної діагностики та даними, виявленими під час аналізу малюнків. Гармонійні малюнки з цілісною композицією, адекватним кольором, реалістичними зображеннями виконали в основному діти з високим рівнем розвитку інтелекту, достатнім рівнем соціалізації та низьким рівнем агресії і тривожності.
Досвід практичної роботи з арт - методами свідчить про високу ефективність цих методів з метою діагностики, корекції, розвитку, гармонізації та самопізнання.
Список використаних джерел
1.Вознесенська 0., Мова Л.Арт – терапія в роботі практичного психолога / О.Вознесенська, Л. Мова – Київ: Шкільний світ, 2007–118с.
2.Грегг М. Ферс. Тайный мир рисунка. Исцеление через искусство/ Грегг М. Ферс – Санкт – Петербург: Деметра, 2003.–165с.
3. Диагностика в арт – терапии / Под ред. А.И.Копытина. Санкт – Петербург:Речь, 2002. – 143с.
4.КопытинА.И.СвистовскаяЕ.Е.Арт–терапия детей и подростков/А.И.Копытин Е.Е Свистовская – Москва: Когито-Центр, 2007– 196с.
5.Копытин А.И.Диагностика в арт – терапии. Метод «Мандала»/ А.С.Копытин - СПб.: Речь,2003. – 144с.
6.Копытин А.И. Корт Б. Техники аналитической арт–терапии. Исцеляющие путешествия / А.И Копытин, Б. Корт–Санкт–Петербург: Речь,2007. – 140с.
7.Копытин А.И. Руководство по групповой арт – терапии/А.И. Копытин – Санк – Петербург: Речь, 2003. – 319с.
8.Копытин А.И. Системная арт – терапия/ А.И Копытин –Санкт – Петербург: Питер, 2001.– 210с.
9.Лебедева Л.Д. Практика арт – терапии:подходы, діагностика, система занятий/ Л.Д Лебедева – СПб.: Речь,2003.– 256с.
Немає коментарів:
Дописати коментар