Андрейчин Світлана,
завідувач центру практичної психології і соціальної роботи,
Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти,
член ВГО “Арт-терапевтична асоціація” (Луцьк)
Центр практичної психології і соціальної роботи Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти продовжує проводити експериментальну роботу в одній із загальноосвітніх шкіл міста за темою “Арт - методи в розвитку емоційного інтелекту та творчого потенціалу школярів в освітньому просторі”.
Створюючи теоретичну схему нашої роботи, ми ставили певну мету і завдання. На даному етапі перевіряємо теорію практикою. Спілкування з сучасними дітьми в умовах групової роботи надало нашим схемам конкретного змісту. Починаючи працювати, пригадали основи, сформульовані О.І. Копитіним у книзі “Руководство по групповой арт-терапии» При проведенні групової арт-терапевтичної роботи з підлітками необхідно враховувати специфічні особливості даної вікової групи.
1. У підлітковому віці найбільш активно формується психологічна ідентичність та певна система поглядів, цінностей і вірувань та їх ствердження засобом конфронтації з поглядами, цінностями та віруваннями інших поколінь. Для підлітків характерна підвищена чутливість у ситуаціях міжособистісних стосунків і хворобливе реагування на критику і намагання оточуючих обмежити їх самостійність .В умовах групи багато підлітків будуть відчувати підвищену потребу у визначенні і підтримані особистісних кордонів. Це може проявлятись не тільки у підвищеній тривожності і намаганні зберегти свою автономність, але і у зображувальній продукції, ідентифікуючись з якою вони будуть дуже гостро сприймати будь-які посягання на неї зі сторони дорослих. Можна припустити, що підлітки будуть хворобливо реагувати на директивний стиль ведення групи, а їх вразливість у ситуаціях міжособистісного спілкування і прагнення до автономії будуть мати певний вплив на групову динаміку.
2. У підлітковому віці формується гендерна і культурна ідентичність та проходить ідентифікація з певною гендерною роллю і соціокультурною групою.
3. У підлітків швидко розвивається логічне мислення і схильність до саморефлексії. Це робить можливим і продуктивним використання психологом у ході арт- терапевтичної роботи різноманітних інтерпретацій. Також досить продуктивним є проведення під час сесій розгорнутих обговорень і надання підліткам можливості виконання таких завдань, які пов'язані з глибоким самоспостереженням і самоаналізом.
4.Підлітковий вік — це час активного прояву творчого потенціалу та експериментів із зовнішньою і внутрішньою реальністю. Ці експерименти можуть супроводжуватись схильність до різноманітних форм досвіду . Ця особливість підлітків дозволяє вважати особливо продуктивним надання їм особливої творчої свободи і формування ведучим групи певних рольових моделей творчої поведінки.
5.Характерною особливістю підліткової групи є також внутрішні протиріччя, прояв різноманітних потреб і тенденцій, а також неможливість знайти компроміс і конструктивно вирішувати зовнішні та внутрішні конфлікти.
Таким чином, можна вважати, що у роботі з підлітками групові арт- методи мають певні переваги перед іншими підходами, а також груповою вербальною та індивдуальною арт-терапією. Групова арт-терапія надає підліткам можливість самим вирішувати, в які мірі довіряти оточуючим свої думки і переживання, і тому забезпечує більшу, ніж в індивідуальних заняттях, психологічну захищеність. Групові арт- терапевтичні заняття забезпечують підліткам можливість взаємної підтримки у період їх дистанціонування від сім'ї і психологічного самовизначення.
У практичній роботі ми застосували цікаву методику, розроблену зарубіжними фахівцями. Графічна проективна методика “Арт- терапевтичні шкали формальних елементів” розроблена арт- терапевтами Л. Гантг і К. Табон. Ця методика відома також під назвою “Людина, що зриває яблука з дерева.” Інструкція дуже проста та дозволяє моделювати ситуацію за власним бажанням: “Намалюй людину, яка зриває яблука з дерева”. Матеріали, необхідні для виконання роботи: папір формату А4, фарби чи олівці 12 кольорів, включаючи сірий і чорний. Аналізуємо роботу на основі 14 шкал, яякі дозволяють визначити рівень розвитку дитини, іі стан на даним момент та багато інших параметрів. Кожен з параметрів оцінюється в балах від 1 до 5. Далі проводиться змістовна інтерпретація результатів.
Арт - терапевтичні шкали формальних елементів
1.“Значимість кольору”. Дозволяє визначити, наскільки значимий колір .
2.”Адекватність кольору”. Дозволяє визначити, наскільки колір відповідає предмету зображення.
3.”Енергія”. Дозволяє визначити загальну кількість енергії, затрачену при створення малюнка.
4.”Простір”. Дозволяє визначити просторові особливості зображення.
5. ”Інтеграція”. Дозволяє оцінити, наскільки взаємопов'язані елементи зображення.
6.“ Логіка”. Дозволяє визначити наявність випадкових, не пов'язаних зі змістом, елементів зображення.
7.”Реалізм”. Дозволяє визначити, наскільки реальне зображення.
8.”Вирішення проблем”. Дозволяє визначити, яким чином зображена людина дістає яблука з дерева і чи дістає взагалі.
9. “Рівень розвитку”. Дозволяє визначити ступінь зрілості зображувальної діяльності.
10. “Деталі”. Дозволяє визначити ступінь деталізації зображення.
11.”Якість ліній”. Дозволяє визначити міру контролю в процесі малювання.
12. “Людина”. Дозволяє визначити правдоподібність зображення фігури людини
(ця ознака пов'язана із самоідентичністю та відчуттям власного тіла)
13.”Ротація”. Дозволяє оцінити ступінь нахилу дерева і людини по відношенню
до вертикальної осі
14.” Персеверація”. Дозволяє оцінити наявність неадекватно багаторазової реакції на стимул
Розглядаючи та аналізуючи дитячі малюнки, ми підійшли ширше до інтерпретації та орієнтувались також на роботу Грегг М.Ферса “Тайный мир рисунка. Исцеление через искусство».
Виконували роботи 80 учнів 6-х класів. Аналізуючи роботи, ми розглядали крім запропонованих шкал ще проективні можливості даної методики з метою якісної інтерпретації зображень. Більшість учнів зображували не просто людину, що зриває яблука з дерева , а людину, яка вирішує досить складну проблему. На думку Р. Ассаджиолі, техніка свідомого використання символів шляхом їх візуалізації сприяє інтеграції усвідомлюваних елементів особистості з неусвідомлюваними, а також до певної міри — логічного мислення з неусвідомлюваними нелогічними особистісними проявами. Візуалізувати, викликати в уяві символічне яблуко, яке зриває людина,- значить уявити дію, що відбувається в часі. Ці процеси також супроводжуються феноменом ідентифікації автора з динамічними символічними сценами, що є об'єктивною основою для якісної інтерпретації малюнків. У кожному з виконаних малюнків автор сам проектує реальність і сам її інтерпретує. Разом з тим,ми можемо об'єднати роботи у групи на основі наступних ознак:
- за змістом(сюжетом) та наявністю заданих інструкцією об'єктів (людина, дерево, яблуко);
- за способом дії (підготовка, власне дія, кінцевий результат);
- за результатом (які зусилля прикладені людиною для досягнення мети, чи досягнута мета).
Дана методика дозволяє також визначити стратегію, якої притримується людина у ситуаціії вибору і прийняття рішення. Всі стратегії можна розділити на три групи: задовільні, оптимізуючі та максимізуючі. При задовільній стратегії любий спосіб дії розглядається як прийнятний, якщо він хоч якимось чином вирішує проблему. Оптимізуюча стратегія орієнтована на вибір найбільш ефективного варіанту дії при даних обставинах і обмеженнях. Максимізуюча орієнтована на найкращий результат. Таким чином, аналізуючи малюнок “Людина, що зриває яблука з дерева” ймовірно можна робити висновки про домінуючі способи досягнення мети в реальному житті.
Розглядаючи малюнки, ми побачили, що 79 робіт містять задані інструкцією об'єкти(людина, дерево, яблуко). На одному малюнку зображена лише рука. У 57 роботах людина лише протягує руку до яблуні, що зірвати яблучко. Лише 2 дитини намалювали драбину, приставлену до яблуні, і на ній себе. У трьох роботах зображені яблука, які самі падають в руки. На всіх інших роботах людина стоїть окремо від яблуні на досить великій відстані. Таким чином, ми бачимо, що приблизно четверта частина дітей не докладає ніяких зусиль для досягнення мети.
Аналізуючи малюнки, ми побачили, що дія зображена на переважній більшості робіт . На одній роботі людина стоїть з повним кошиком яблук, тобто зображений лише кінцевий результат.
Ми розглянули 80 робіт, з яких 37 було виконано хлопчиками і 43 дівчатками. Кожний малюнок глибоко індивідуальний, оскільки сам автор проектує реальність та інтерпретує її. Аналізуючи роботи, ми виявили такі особливості:
1.Дана методика є досить ефективною для визначення рівня розвитку дітей, індивідуальних особливостей, типових шляхів та засобів для досягнення мети.
2. Із 80 дітей 70% використовують задовільну стратегію, 2,5 % - максимізуючу, 27,5 % - оптимальну. Таким чином, аналізуючи малюнок “Людина, що зриває яблука з дерева” ймовірно можна робити висновки про домінуючі способи досягнення мети в реальному житті.
3. Проаналізувавши всі малюнки за 14 шкалами формальних елементів, ми виявили такі особливості. Колір використаний у 75 роботах. У 32 роботах малюнок займає 100% простору листка, у 40 - 75%, у всіх інших роботах листок заповнений на 50%. Цей показник свідчить також про загальний рівень психічної енергії автора на даному етапі.
4. Приблизно половина робіт мають цілісну композицію, у якій всі елементи узгоджені між собою. Аналіз по 9 шкалі (рівень розвитку)свідчить про те, що одну третину робіт виконали учні з недостатнім рівнем навичок зображувальної діяльності, який не відповідає віку дитини. У цих роботах людина зображена досить схематично з невеликою кількістю деталей.
5. У 20 роботах ми помітили невідповідність зображених розмірів і пропорцій людей і об'єктів. Був збільшений розмір людини по відношенню до дерева. Це може свідчити про особливості сприйняття, намаганні спростити завдання або про бажання видати бажане за дійсне. Непропорційні об'єкти примушують шукати відповіді на запитання, що збільшені об'єкти покликані підсилити, а зменшені — принизити.
6. На всіх малюнках є задані інструкцією об'єкти (людина, дерево, яблуко), дія зображена на 79 роботах, результат — на одній роботі.
7. Ми встановили відповідність між результатами стандартної діагностики та даними, виявленими під час аналізу малюнків. Гармонійні малюнки з цілісною композицією, адекватним кольором, реалістичними зображеннями виконали в основному діти з високим рівнем розвитку інтелекту, достатнім рівнем соціалізації та низьким рівнем агресії і тривожності.
Досвід практичної роботи з арт - методами свідчить про високу ефективність цих методів з метою діагностики, корекції, розвитку, гармонізації та самопізнання.
Література
1. Вознесенська 0., Мова Л. Арт – терапія в роботі практичного психолога / О.Вознесенська, Л. Мова – Київ: Шкільний світ, 2007. – 118с.
2.Грегг М. Ферс. Тайный мир рисунка. Исцеление через искусство/ Грегг М.
Ферс – Санкт – Петербург: Деметра, 2003. – 165с.
3. Диагностика в арт – терапии / Под ред. А.И.Копытина. Санкт – Петербург:
Речь, 2002. – 143с.
4. Копытин А.И. Свистовская Е.Е. Арт – терапия детей и подростков/А.И.Копытин Е.Е Свистовская – Москва: Когито — Центр, 2007. – 196с.
5. Копытин А.И. Диагностика в арт – терапии. Метод «мандала»/ А.С.Копытин - СПб.: Речь,2003. – 144с.
6. Копытин А.И. Корт Б. Техники аналитической арт – терапии. Исцеляющие путешествия / А.И Копытин, Б. Корт – Санкт – Петербург: Речь,2007. – 140с.
7. Копытин А.И. Руководство по групповой арт – терапии/А.И. Копытин – Санк – Петербург: Речь, 2003. – 319с.
8. Копытин А.И. Системная арт – терапия/ А.И Копытин –Санкт – Петербург: Питер, 2001.– 210с.
9. Лебедева Л.Д. Практика арт – терапии:подходы, діагностика, система занятий/
Л.Д Лебедева – СПб.: Речь,2003.– 256с.
Немає коментарів:
Дописати коментар